Якoсь мeні нa oчі пoтрaпилa притчa прo трьox мулярів, які будувaли сoбoр. Нa зaпитaння пeрexoжoгo «Щo ви рoбитe?» — будівeльники дaли різні відпoвіді: «Вoжу кaміння», «Гoдую рoдину», «Будую сoбoр». Врaжeння вoни спрaвляли тeж різнe: рoздрaтoвaний і пoxмурий «вoзив кaміння», стурбoвaний і нaстoрoжeний «гoдувaв рoдину», oдуxoтвoрeний, який випрoмінювaв мир і дoбрo, «будувaв сoбoр».
Як зрoбити тaк, щoб діти нa урoці «нe вoзили кaміння», a «будувaли сoбoр» свoгo мaйбутньoгo, тoбтo щoб мaли мaксимaльний рівeнь oсмислeння (рeфлeксувaння) й усвідoмлeння тoгo, щo рoблять?
Рeфлeксія, її сутність
Тлумaчний слoвник трaктує рeфлeксію як сaмoaнaліз. Сучaснa пeдaгoгікa під рeфлeксією мaє нa увaзі сaмoaнaліз діяльнoсті (oсмислeння людинoю влaсниx дій) і її рeзультaтів, міркувaння прo свій внутрішній стaн, сaмoпізнaння й сaмoусвідoмлeння.
Нa урoці xімії при вeликoму oбсязі тeoрeтичнoгo тa прaктичнoгo мaтeріaлу рoзвитoк рeфлeксії дoзвoляє учням oсмислити, як мінімум, три aспeкти діяльнoсті:
Øпрaктичний («Щo я зрoбив?», «Щo є гoлoвним рeзультaтoм?»);
Øтexнoлoгічний («У який спoсіб я цe зрoбив?», «Який aлгoритм діяльнoсті?»);
Øсвітoглядний («Для чого я це роблю?», «Чи відповідає отриманий результат поставленій меті?», «Навіщо мені це потрібно?», «Які зміни можуть статися зі мною, якщо я зроблю цю роботу добре? А що буде, якщо я зроблю її погано?» тощо).
Завдання вчителя під час навчання хімії — зберегти й розвинути наявні рефлексивні вміння та навички, організувати роботу з формування й розвитку нових, необхідних для подальшого навчання та професійного самовизначення, з урахуванням вікових психологічних особливостей підлітка, його навчальних потреб.
Оскільки рефлексія відображає чотири сфери людської сутності (фізичну, сенсорну, інтелектуальну й духовну), то й розвиток рефлексивних умінь учнів можна проводити на всіх етапах уроку з урахуванням складу класу, рівня розвитку навчальних компетентностей, сформованих елементарних рефлексивних навичок.
Алгоритм формування й розвитку рефлексії на уроках хімії:
Створення умов для розвитку рефлексії учнів на уроці елементи рефлексії учнів на різних етапах уроку поступовий перехід до постійної внутрішньої рефлексії.
Умови розвитку рефлексії:
Øобстановка кабінету;
Øатмосфера уроку;
Øвласне вчитель.
Усвідомлення поняття розвитку внутрішньої рефлексії учня призвело до зміни форм роботи на всіх етапах уроку (таблиця на с. 6).
Із метою ліквідації страху учнів зробити помилку під час відповіді на поставлене запитання доречно виключити зі свого лексикону такі вирази: «неправильно», «ти помиляєшся», «це не так», «ти не хочеш думати». Краще, навіть при помилковій відповіді, казати: «ти маєш право на таку думку», «давайте це обговоримо», «чи дійсно це так?», «аргументуй свою відповідь», «наведи докази», «як ти думаєш?» тощо.
Протягом уроку я намагаюся постійно демонструвати учням рівень своїх рефлексивних навичок, наприклад:
Øвикористовую фрази: «Я думаю, що…, але, можливо, я помиляюся», «Розв’язок завдання, який я вам запропонувала, — нераціональний, знайдемо інший варіант разом», «Я думаю, що ми отримаємо гарний результат» тощо;
Øкритично оцінюю демонстраційний експеримент на уроці, який проводжу сама;
Øзалучаю дітей до оцінки дотримання правил техніки безпеки при проведенні демонстраційного експерименту;
Øпрогнозую можливий результат уроку й наслідки цього результату.
Розвитку особистих рефлексивних якостей учителя сприяють:
Øаналіз педагогічних дій після кожного уроку;
Øанкетування учнів наприкінці навчального року («Що сподобалося на уроках?», «Що не сподобалося?», «Що потрібно змінити на уроці, щоб твої знання стали кращими?»);
Øретроспективний аналіз кожного робочого дня.
Для проведення ретроспективного аналізу можна поставити собі такі два запитання:
Ø«За що я собі сьогодні докоряю?»;
Ø«За що я себе сьогодні хвалю?».
Навіть у найбільш невдалі дні такий аналіз обов’язково потрібно закінчувати словами: «Я — молодець, тому що…». Цей експрес-аналіз є дуже ефективним у 9-11-х класах при підбитті підсумків уроку.
Формування елементів рефлексії здійснюю на різних етапах уроку в різних формах.
Анкетування, самоаналіз «Здійсни свою мрію!» (духовна складова рефлексії).
На початку семестру кожен учень на форзаці робочого зошита записує свою мрію: «У цьому семестрі я хочу одержати з хімії оцінку…. Для цього мені необхідно…». Протягом семестру ми періодично повертаємося до цих записів на початку занятгя, коли учні в робочих зошитах прогнозують свій результат на урок. Перед тим, як записати на полях робочого зошита прогнозований результат, увага дітей звертається на запис форзаца. Це сприяє розвитку відповідальності за прийняте рішення й стимулює дітей до руху вперед.
Наприкінці семестру підбивається підсумок. Учням пропонується заповнити анкету.
Анкета
Результат, який я хотів одержати з хімії
Ця анкета дає змогу вчителеві:
Øз’ясувати рівень розвитку рефлексивних умінь учня;
Øз’ясувати суб’єктивні причини низького рівня досягнень деяких дітей;
Øспланувати індивідуальну роботу з учнями класу на уроках у наступному семестрі;
Øунести корективи в методику викладання предмета в даному класі;
Øкоректувати напрями самоосвіти;
Øрозвивати свої рефлексивні якості.
«Відповідай самому собі» (духовна складова рефлексії).
Треба дати 10 відповідей на запитання самоаналізу.
Ø«Що трапиться, якщо я буду знати тему?»;
Ø«Що трапиться, якщо я буду виконувати всі домашні завдання?»;
Ø«Що може не трапитися в моєму житті, якщо я не буду знати тему?»;
Ø«Що зі мною не трапиться, якщо я буду добре знати тему?».
Ці питання можна варіювати й використовувати для розвитку рефлексивних умінь наприкінці семестру.
«Індикатор» (сенсорна складова рефлекси).
Проводиться на початку й наприкінці уроку.
На початку уроку:
Ø«Підніміть руки ті, хто задоволений своєю домашньою роботою».
Ø«Покажіть червоні картки ті, хто не впорався з домашнім завданням».
Ø«Поаплодуйте ті, у кого зараз гарний настрій».
Наприкінці уроку:
Ø«Тупніть ногою ті, хто незадоволений сьогодні своєю роботою на уроці».
Ø«Плесніть у долоні ті, у кого результат уроку збігся з поставленою метою».
Ø«Підніміть праву руку ті, хто задоволений сьогодні собою».
«Встиг — не встиг» (фізична складова рефлексії).
На виконання завдання дається обмежений час, що сприяє розвитку організованості, зібраності.
«Мостобудівник» (інтелектуальна складова рефлексії).
Складання логічної схеми розв’язку завдань. Цю форму роботи можна використовувати при вивченні теми «Кількість речовини».
Наприклад: «У якому об’ємі вуглекислого газу міститься стільки ж молекул, скільки формульних одиниць міститься в порції купрум(ІІ) оксиду масою 160 г.?».
Починаючи вирішувати завдання з використанням понять «кількість речовини», «молярна маса», «молярний об’єм», пропоную дітям побудувати «міст» від одного берега річки (завдання) до іншого (що потрібно знайти). Учні пропонують логічні схеми, потім проводиться обговорення й з’ясовується найбільш раціональний шлях.
Логічні схеми
m(CuO) n(CuO) N(Cuo) = N(CO2) n(CO2) V(CO2)
aбo m(CuO) n(Cuo) = n(CO2) K(CO2)
«Прогноз» (інтелектуальна складова рефлексії).
Учні дають відповіді на запитання:
Ø«Як тобі допоможе вивчення цієї теми в майбутній професії?»;
Ø«Яку оцінку сьогодні ти можеш одержати за урок?» (Прогнозований бал ставиться на полях зошита.)
Учитель називає цікаві факти з теми уроку, а учні повинні здогадатися, про що піде мова.
«Три горішки» (інтелектуальна складова рефлексії).
На дошці записана тема уроку. Учням дається завдання: «Назвіть З способи застосування знань і вмінь з цієї теми в житті». Потім ставиться запитання: «Що тобі необхідно для цього довідатися?».
«Резюме».
Проводиться на різних етапах уроку.
Учням необхідно закінчити речення:
Ø«Сьогодні на уроці я довідався, що…»;
Ø«Найскладнішим для мене було…»;
Ø«На уроці я зрозумів, що…»;
Ø«Зараз я замислився, що…»;
Ø«У майбутньому мені потрібно…»;
Ø«Сьогодні я переконався, що…»;
Ø«Сьогодні на уроці для мене найцікавішим було…».
«Оціни себе сам».
Наприкінці уроку учні самостійно виставляють собі рейтингові оцінки на аркушах оцінювання й порівнюють результат із тим, який вони прогнозували собі на початку уроку та виставляли на полях у робочому зошиті.
Процес формування й розвитку постійної внутрішньої рефлексії — багатогранний і тривалий. Він включає не лише самооцінку й взаємодію з учителем на уроці, а й взаємодію учнів один з одним, з оточуючим світом. Тільки при такій спільній діяльності можна сформувати й розвинути такі необхідні якості особистості, як толерантність, самостійність, завзятість, ініціативність, самокритичність.
рефлексія урок хімія самопізнання
Зміна форм роботи з учнями на різних етапах уроку
№№Форма роботи на уроціБулоЗараз1Мотивація навчальної діяльностіØ Запис теми на дошці й у зошитах учнів; Ø інформація про практичну значимість знань з теми уроку; Ø постановка проблемного запитання; Ø евристична бесідаØ Постановка індивідуальної мети кожним учнем на урок (запис на полях у зошиті); Ø використання притч із наступним обговоренням; Ø «включення внутрішнього екрана» (біоадекватна технологія); Ø актуалізація життєвого досвіду учнів і визначення їх індивідуальних потреб («Що я вже знаю з цієї теми?», «Що прагну довідатися сьогодні на уроці?»)2Оцінювання відповіді учняØ Монолог учителя; Ø перевірка письмових робіт; Ø перевірка вчителем індивідуальних завданьØ На столах в учнів лежать картки, на яких записані вимоги до оцінювання знань; Ø живий діалог, у якому беруть участь усі учні; Ø взаємоперевірка; Ø самоперевірка; Ø диференційована робота учнів у групах над оцінками відповідей однокласників (постановка додаткових запитань, доповнення відповідей, виправлення помилок, оцінка відповідей товаришів тощо); Ø вербальне відзначення кожного успіху учнів
Нужна качественная работа без плагиата?